- обважнілий
- [обважн’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обважнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник
обважнілий — (який збільшився у вазі; який став неповоротким), зважнілий; розслаблений, уповільнений (який утратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, утоми, болю тощо) … Словник синонімів української мови
обважнілість — лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
отяжілий — а, е, рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отяжіти. 2) Те саме, що обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
переобважнілий — а, е. Надмірно обважнілий … Український тлумачний словник